[ назад ] [ Зміст ] [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ] [ далі ]
Цей документ містить часті питання (та відповіді на них!), щодо дистрибутива (Debian GNU/Linux та інших) та проекту Debian. По можливості, будуть вказуватись посилання на іншу документацію: нам не хотілося б цитувати тут великі частини зовнішньої документації. Ви помітите, що для розуміння деяких відповідей будуть необхідними деякі початкові знання про Unix-подібні операційні системи. Ми намагатимемось, по можливості, вимагати від читача лише мінімальної кількості попередніх знань: відповіді на загальні питання початківців будуть якомога простішими.
Якщо ви не змогли знайти те, що вас цікавить, в цих FAQ, переконайтесь, що переглянули Яка ще документація існує для системи Debian?, розділ 11.1. Якщо навіть це не допомогло, див. Зворотній зв'язок, розділ 15.2.
Debian GNU/Linux — це специфічна збірка операційної системи Linux та величезна кількість пакунків, що запускаються під нею.
В принципі, користувачі можуть отримати ядро Linux через Інтернет чи яким-небудь іншим шляхом та скомпілювати його самостійно. Так само вони можуть роздобути джерельні коди численних додатків, скомпілювати програми та встановити їх до своєї системи. Для великих програм цей процес може бути не лише довготривалим, але й зі значною кількістю помилок. Щоб уникнути цього, користувачі як правило обирають собі операційну систему та набір пакунків від одного з поширювачів Linux. Вони відрізняються набором програм, протоколів та підходів, котрі використовуються для пакування, встановлення та керування пакунками додатків у вашій системі в поєднанні з інструментами встановлення і налаштування, підтримкою, документацією й іншими послугами.
Debian GNU/Linux — це результат зусиль добровольців по створенню вільної, високоякісної Unix-сумісної операційної системи з набором численних додатків. Ідея вільної Unix-системи породжена проектом GNU. Багато інших програм, що роблять Debian GNU/Linux таким зручним, були розроблені саме в рамках цього проекту.
Для Debian слово „вільний“ має таке ж
значення, як його трактує GNU (перегляньте
Критерії Debian
щодо вільного програмного
забезпечення). Коли ми говоримо про
вільне програмне забезпечення, ми маємо на
увазі саме свободу, а не ціну. Вільне
програмне забезпечення означає, що ви
можете поширювати його копії, мати
джерельні коди, чи отримати їх при бажанні;
що ви можете вносити зміни в тексти програм
чи використовувати його частину у інших
програмних проектах, і що ви знаєте про ці
свої можливості.
Проект Debian започатковано Яном Мардоком (Ian Murdock) у 1993 році за початкової фінансової підтримки проектом Вільного програмного забезпечення GNU (FSF GNU). Зараз розробники Debian вважають його прямим дітищем проекту GNU.
Debian GNU/Linux це:
функціональна повнота: на даний
момент Debian містить понад 15400 пакунків.
Користувачі можуть обирати, які пакунки їм
встановлювати; для цього Debian має необхідні
інструменти. Ви можете переглянути список
та описи доступних на даний момент
пакунків на будь-якому з дзеркальних
сайтів Debian.
свобода використання та подальшого поширення: не вимагається ніякого членства в консорціумі або оплати для того, щоб брати участь у розповсюдженні чи розробці. Всі пакунки, що формально є частиною Debian GNU/Linux можна вільно поширювати, як правило на засадах Загальної публічної ліцензії GNU.
Ftp-архіви Debian містять також близько 450 програмних пакунків (в секціях non-free та contrib), що поширюються на особливих умовах, котрі описані в кожному з пакунків.
динамічність: з 1649 добровольцями, що постійно додають новий та вдосконалений код, Debian швидко розвивається. Нові випуски планується робити кожних кілька місяців, а ftp-архіви поновлюються щоденно.
Окрім того, що Debian GNU/Linux сама по собі є вільним програмним забезпеченням, вона є базою, на основі якої формуються численні додаткові збірки. Пропонуючи повноцінну надійну систему, Debian пропонує користувачам Linux дедалі кращу сумісність та дозволяє дистрибуторам вилучати непотрібні їм можливості і концентруватись на потрібних для створення спеціалізованих дистрибутивів. Перегляньте Я створюю особливу збірку Linux для „вертикального маркетингу“. Чи можу я використовувати Debian GNU/Linux як базову систему та додати мої програми поверх неї?, розділ 13.3, щоб отримати більше інформації.
Якщо коротко, Linux — це ядро Unix-подібної операційної системи. Спочатку воно розроблялось для ПК з процесорами 386 (і вище); зараз перенесено на значну кількість інших систем, в тому числі багатопроцесорних, та продовжує інтенсивно розвиватись. Linux написано Лінусом Торвальдсом (Linus Torvalds) та багатьма іншими комп'ютерними спеціалістами з усього світу.
Окрім ядра система Linux зазвичай має:
файлову систему, сумісну зі Стандартом
ієрархії файлової системи Linux (Linux Filesystem
Hierarchy Standard, http://www.pathname.com/fhs/).
велику кількість утиліт Unix, більшість з яких була розроблена проектом GNU та Фондом вільного програмного забезпечення (FSF, Free Software Foundation).
Сукупність ядра Linux, файлової системи та утиліт GNU, FSF і інших, компонується таким чином, щоб забезпечити сумісність зі стандартом POSIX (IEEE 1003.1); перегляньте Наскільки джерельні коди Debian сумісні з іншими Unix-системами?, розділ 3.3.
Щоб більше дізнатися про Linux, перегляньте
Інформаційну
сторінку Linux Міхаеля К. Джонсона (Michael
K. Johnson) та Meta-FAQ.
На сьогодні Debian доступний лише під Linux, але з Debian GNU/Hurd і Debian'ом на ядрах BSD ми почали пропонувати також не-Linux операційні системи в якості серверних рішень, платформ для розробки або для робочого столу. Однак, ці не-Linux портування все ж не є офіційними випусками.
Найдавнішою спробою з портування Debian є Debian GNU/Hurd.
Hurd — це ряд серверів, запущених на мікроядрі GNU Mach. Разом вони складають основу операційної системи GNU.
Будь ласка, перегляньте http://www.gnu.org/software/hurd/,
щоб отримати загальну інформацію про GNU/Hurd,
або http://www.debian.org/ports/hurd/,
якщо бажаєте дізнатись більше про Debian GNU/Hurd.
Спроба номер два — це портування на ядро BSD. Люди працюють з ядрами NetBSD та FreeBSD.
Про ці не-linux перенесення Debian ви можете
більше детально дізнатись на сторінці http://www.debian.org/ports/#nonlinux.
Від інших збірок Linux Debian відрізняють такі особливості:
Як затверджено в Суспільному
договорі Debian, Debian залишиться 100%
вільним. Debian є дуже суворим в питаннях
визнання програмного забезпечення
„істинно вільним“. Критерії, що
використовуються для визначення
„вільності“ роботи, виділяють Вільне
програмне забезпечення Debian.
Вся система, чи будь-який її компонент можуть бути оновлені одразу ж без будь-яких перетворень, без втрати звичних конфігураційних файлів та (в більшості випадків) без перезавантажень системи. Більшість доступних сьогодні збірок Linux мають у своєму складі систему підтримки пакунків, проте в Debian вона справді унікальна та особливо надійна (див. Основи системи управління пакунками Debian, Глава 6).
В той час як інші дистрибутиви Linux розробляються окремими людьми, маленькими закритими групами або ж комерційними поставниками, Debian є єдиною великою збіркою, що спільно розробляється великою кількістю різних людей через Інтернет, так само, як Linux та інше вільне програмне забезпечення.
Понад 1649 добровільних супроводжуючих працюють над більш ніж 15400 пакунками та покращенням Debian GNU/Linux. Розробники Debian переважно беруть участь у проекті не написанням нових програм, але пакуванням існуючих згідно стандартів проекту, формуванням звітів про помилки оригінальним розробникам, та забезпеченням підтримки користувачів. Для додаткової інформації щодо того, як стати розробником, перегляньте Як я можу стати розробником програмного забезпечення Debian?, розділ 12.1.
Debian постачається з більш ніж 15400
пакунками та запускається на 11 архітектурах.
Це більше, ніж в будь-якій іншій збірці
GNU/Linux. Див. Які типи
додатків та програмного забезпечення для
розробників доступні в Debian GNU/Linux?, розділ
4.1, щоб переглянути список програмного
забезпечення, що підтримується, або На яких апаратних
архітектурах та системах запускається Debian
GNU/Linux?, розділ 3.1, щоб переглянути описи
платформ апаратного забезпечення, які
підтримуються.
Географічна розпорошеність розробників Debian вимагає витончених інструментів, швидкого поширення інформації про помилки та способи їх усунення для прискорення розвитку системи. Користувачів заохочують відправляти звіти про помилки у стандартному вигляді, що дозволяє за короткий час оприлюднити їх через тенета або електронну пошту. Додаткову інформацію з приводу використання журналу помилок можна знайти в цьому FAQ, перегляньте Чи ведуться записи про відомі помилки?, розділ 11.4.
Debian має широку специфікацію стандартів якості, так звану „Політику Debian“. Цей документ визначає якість та стандарти, котрих ми дотримуємось у пакунках.
Веб-сторінка про причини вибору
Debian містить додаткову інформацію з
цих питань.
Система Debian будується на ідеалах вільного
програмного забезпечення, що
проповідуються Фондом
вільного програмного забезпечення
та особливо Річардом
Столменом (Richard Stallman). Потужна
система інструментів розробки Фонду ВПЗ,
утиліти та додатки також є ключовими
частинами системи Debian.
Проект Debian незалежний від Фонду ВПЗ, проте ми регулярно спілкуємось та співпрацюємо у різноманітних проектах. Фонд ВПЗ попрохав, щоб ми називали нашу систему „Debian GNU/Linux“ і ми з радістю виконуємо це прохання.
Стратегічною метою Фонду ВПЗ є розробка
нової операційної системи під назвою GNU, що
базується на Hurd. Debian
співпрацює з Фондом ВПЗ над цією системою,
що має назву Debian
GNU/Hurd.
Назва проекту вимовляється як „Дебіен“ (Deb'-ee-en) з коротким „е“ в Deb та наголосом на першому складі. Це слово є поєднанням імен Дебри та Яна Мердоків (Debra та Ian Murdock), котрі заснували проект. (Схоже, словники допускають деяку невизначеність щодо вимови імені „Ian“, проте сам він схиляється до „Іен“ („ee'-en“)).
[ назад ] [ Зміст ] [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] [ 5 ] [ 6 ] [ 7 ] [ 8 ] [ 9 ] [ 10 ] [ 11 ] [ 12 ] [ 13 ] [ 14 ] [ 15 ] [ далі ]
FAQ Debian GNU/Linux
версія CVS від 19 червня 2006 року